- дихнути
- -ну́, -не́ш, док.Однокр. до дихати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дихнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зінути — дихнути [IV] … Толковый украинский словарь
сахнути — дихнути [VI,VII] … Толковый украинский словарь
зіпнути — Зіпнути: крикнути, зойкнути [XII] ревнути, крикнути, дихнути останній раз [21] ревнути, крикнути, останній раз дихнути [IV] … Толковый украинский словарь
сахнути — не/, док., діал. 1) Війнути, дихнути. 2) Блиснути … Український тлумачний словник
тхнути — ну/, не/ш, недок. і док. 1) Дихати, дихнути; повівати, повіяти. || чим, безос. 2) тільки 3 ос., недок., перев. чим, розм. Мати якийсь запах, сильно, різко пахнути чим небудь, здебільшого неприємно. || безос. 3) недок., чим, перен. Мати якусь дуже … Український тлумачний словник
тхнути — 1) (мати якийсь запах, перев. неприємний), смердіти, відгонити 2) (дихати, дихнути), повівати, повіяти … Словник синонімів української мови
видихнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зіпнути — зіпну, неш, Ол. Див. зіпати. Дихнути з трудом. Як ти дам, то ани не зіпнеш! … Словник лемківскої говірки